Тропи як стилістичні засоби вираження естетичної та когнітивної функцій мови

У статті розглянуто тропи як мовностилістичні засоби, основне призначення яких полягає в досягненні відповідного виражально-зображального ефекту, реалізованого в таких категоріях, як образність, виразність, естетичність мови. Сучасна мовна рецепція художнього тексту представляє науковий інтерес у плані вивчення тропеїчних засобів мови в дискурсивному та лінгвокультурному аспектах. Такий підхід передбачає дослідження тексту з позиції реалізації функцій мови, структурної характеристики тропів, за допомогою яких формуються образні, емоційно-оцінні особливості поетичних і прозових творів, а відтак дає уявлення про естетико-когнітивний епіцентр внутрішнього світу людини.

Вочевидь, осмислення структурно-семантичних і функційно-стилістичних параметрів художніх ресурсів мови є запорукою для репрезентації світогляду сучасного українського соціуму, відображення сьогочасних уподобань носія мови, споживача літературного продукту, що в глобальному вимірі дає змогу з’ясувати естетико-культурні вектори розвитку суспільства загалом, рівень його художньо-естетичної свідомості.

У такому аспекті варто розглядати мову не лише і як засіб спілкування, і як інструмент мислетворення, інтелектуального та естетичного освоєння світу. У сучасних дискурсивних практиках, зокрема в художньому дискурсі, крізь призму мовних засобів інтерпретовано особливі когнітивні механізми та структури людської свідомості, а також естетичні смаки мовної особистості автора й читача. З’ясовано, що специфіка індивідуально-образного сприйняття дійсності неодмінно впливає на актуалізацію експресивно-виражальних засобів, необхідних для втілення авторського задуму як лінгвалізацію соціальної рецепції.

Антропоцентризм тропеїчних засобів розкриває когнітивно-прагматичну сутність мови як вектор пізнання картини світу, соціальних інтеракцій і домінант. Дослідження тропів крізь призму пізнавальної інтенції лінгвоносія та задоволення його естетичних потреб дає змогу не тільки виробити уявлення про художню репрезентацію знань про світ, відображену в ментальному лексиконі людини, але й передбачає вивчення тих чи тих естетичних запитів і смаків суспільства.