Дієприкметник та дієприслівник у копіях привілеїв Київському міському магістрату

У статті схарактеризовано особливості вживання дієприкметникових та дієприслівникових форм у копіях привілеїв, виданих Київському міському магістрату. Пам’ятка створена в першій половині XVIII століття для власних потреб К. Кричевця. Тексти грамот копіювалися і перекладалися, тому для них характерні лінгвальні ознаки XVI–XVII і XVIII ст. Спостережено проникнення великої кількості рис старослов’янської мови, зокрема й дієприкметникових форм на -щий, які не були властиві для попереднього періоду пам’яток ділового стилю. Відзначено широке використання активних дієприкметників на -чий. Широко представлено пасивні форми на -н-: Характерною особливістю в написанні таких форм є дві букви -нн-.

Також виявлено в невеликій кількості активні дієприкметники з формантом -вш- та пасивні із суфіксом -м-, -т-.

З-поміж аналізованих форм ужито невелику кількість на -л-. Засвідчено кілька словоформ, утворених від давніх основ: вземши, доведши, принемши, які вжито паралельно з новішими. Поодиноко дієприкметники поєднано зі зворотною часткою ся / се, яка могла бути й у препозиції, і в постпозиції. Після шиплячих поряд із формантом -ен ужито фонетичний варіант -он.

У пам’ятці також засвідчено активне використання дієприслівників із різними суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи), -ши, -вши. Виявлено функціонування в аналізованому тексті дієприслівників із часткою ся /се, яка частіше закріплена після дієприслівника й поодиноко написана перед ним.

Зіставлення з іншими пам’ятками аналізованих форм демонструє, що в подібних текстах XVI–XVII століть дієприкметники та дієприслівники активно використовувалися й творилися за такими ж моделями як і в представленому конволюті.

На синтаксичному рівні аналізовані дієприкметники виступають непоширеним та поширеним означенням (дієприкметниковим зворотом) та в ролі присудка; дієприслівник функціонує як одиничний, так і в складі звороту, виступаючи в ролі обставини.