The religious factor in global politics and international relations

У статті здійснено комплексний аналіз релігійного чинника як одного з визначальних елементів сучасних процесів глобальної політики та міжнародних відносин. Автор акцентує увагу на тому, що в умовах глобалізації релігія дедалі частіше перетворюється на активного суб’єкта політичних взаємодій, впливаючи як на формування зовнішньополітичних стратегій окремих держав, так і на динаміку міждержавних конфліктів та процеси миротворення. Релігійні інституції та ідентичності розглядаються у контексті їхньої ролі у конструюванні політичних наративів, легітимації влади та мобілізації суспільних груп. Особливу увагу присвячено українському контексту, де релігійний фактор набув особливої ваги у зв’язку з політичними трансформаціями та російсько-українською війною. Проаналізовано становлення Православної Церкви України як важливого елементу державотворення, її вплив на укріплення національної єдності та ідентичності. Розглянуто практики інструменталізації релігійної тематики у гібридних війнах і дезінформаційних кампаніях проти України. Стаття спирається на міждисциплінарний підхід, залучаючи аналітичний інструментарій релігієзнавства, політології та теорії міжнародних відносин. Окремо підкреслюється, що релігійний фактор може як сприяти консолідації міжнародного співтовариства, так і слугувати джерелом ескалації протиріч, що потребує ретельного аналізу специфіки релігійних світоглядів та моделей їхньої взаємодії в глобальному середовищі. У підсумку обґрунтовано тезу про необхідність врахування релігійної компоненти у стратегічному плануванні зовнішньої політики України, одночасно дотримуючись принципів релігійної свободи та міжконфесійного діалогу. Успішна інтеграція релігійного фактора в міжнародну політику сприятиме зміцненню державного суверенітету, розширенню міжнародної підтримки та утвердженню України як повноправного суб’єкта глобальної політики.