Вплив мінеральних добрив на продуктивність оману високого Inula helenium L. в умовах Полісся України

У сучасних умовах зростаючого попиту на лікарські рослини особливого значення набуває розробка ефективних агротехнологій вирощування цінних видів, зокрема оману високого (Inula helenium L.). Ця багаторічна рослина родини айстрових містить цінні біологічно активні речовини (інулін, ефірні олії, алантолактон), що зумовлює її широке застосування у фармацевтичній, косметичній і ветеринарній галузях. Метою дослідження було вивчення впливу різних норм мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀ та N₆₀P₆₀K₆₀) на продуктивність оману високого в умовах Полісся України. Польові експерименти проводилися на агробіостанції Житомирського державного університету імені Івана Франка протягом 2015–2022 років. Дослідження передбачали оцінку морфометричних показників рослин, динаміки наростання біомаси та врожайності коренів, зеленої маси й насіння. Результати досліджень показали, що внесення мінеральних добрив суттєво покращувало показники росту та розвитку рослин. Наприкінці першого року вегетації висота рослин на контрольному варіанті (без добрив) становила 23,0 см, тоді як за внесення N₃₀P₃₀K₃₀ цей показник зріс до 25,0 см, а за N₆₀P₆₀K₆₀ – до 26,0 см. Площа листкової поверхні збільшилася з 16,4 см² на контролі до 24,3 см² за внесення подвійної дози добрив. Маса коренів на одну рослину зростала з 16,4 до 19,1 г залежно від варіанта удобрення. Найбільш ефективною виявилася доза N₃₀P₃₀K₃₀, яка забезпечила достовірне збільшення врожаю повітряно-сухих коренів на 3,37 ц/га (55,2 % до контролю), зеленої маси – на 70,1 ц/га (29,4 %) та насіння – на 1,42 ц/га (86,1 %). Подвійна доза добрив (N₆₀P₆₀K₆₀) не завжди демонструвала пропорційне збільшення ефективності, що свідчить про доцільність використання помірних норм удобрення.Окрему увагу приділено вивченню оптимальної густоти стояння рослин. Встановлено, що максимальна продуктивність досягалася за густоти 110 тис. рослин/га із шириною міжрядь 45 см.Такі насадження формували врожай повітряно-сухих коренів на рівні 23,5 ц/га, що на 5,4 ц/га перевищувало показники за густоти 60 тис. рослин/га. Результати дослідження мають важливе практичне значення для розробки ресурсозберігаючих технологій вирощування оману високого. Вони доводять ефективність застосування мінеральних добрив у нормі N₃₀P₃₀K₃₀, що дає змогу отримати значний приріст врожаю за оптимальних витрат. Отримані дані можуть бути використані для вдосконалення агротехніки вирощування цієї цінної лікарської культури в умовах Полісся та подібних за кліматичними умовами регіонів.