Українсько-польська співпраця у сфері науки як чинник євроінтеграційних процесів на сучасному етапі

Мета дослідження – з’ясувати значення наукової співпраці України та Польщі в контексті євроінтеграційного розвитку. Дослідити специфіку формування відповідних міждержавних відносин, а також ті обставини, у яких вони утвердилися та розвиваються нині. Схарактеризувати взаємозв’язок між налагодженням наукової співпраці між двома державами та поступовим включенням України в європейський суспільно-політичний та соціокультурний простір. Методологія дослі- дження базується на загальнонаукових (аналіз та синтез, систематизація, узагальнення) і спеціально-наукових (історико-порівняльний, функціональний аналіз) методах дослідження, які дають змогу дослідити всі закономірності побудови та перспектив розвитку українсько-польських відносин в історичній динаміці та під впливом геополітичних викликів. Наукова новизна полягає у висвітлені наукової співпраці України та Польщі крізь призму євроінтеграційних викликів. Розглянуто науковий поступ не лише як очевидний дослідницький прогрес, а і як інструмент інтенсифікації європейського напряму розвитку України, спираючись на досвід Польщі. Висновки. У дослідженні відображено тенденції, труднощі та здобутки українсько-польського наукового партнерства, окреслено ключові перспективи та задекларовані шляхи його покращення. Представлено пріоритетність європейського вектора розвитку України, а також з’ясовано місце та роль Польщі в ньому.