Введення та використання у радянсько-комуністичному ідеологічному дискурсі пропагандистського кліше «українсько-німецькі націоналісти» як засобу боротьби у націоналістичним рухом в Україні (історіографічно-джерельний аналіз)

У статті розглядається питання запровадження та використання в радянсько-комуністичному ідеологічному дискурсі пропагандистського кліше «українсько-німецькі націоналісти». На основі даних історіографії і джерельної бази відстоюється теза про перше введення вказаного кліше у 1943 р., а не на початку 1945 р., як це прийнято у більшості вітчизняних досліджень. Тиражування кліше «українсько-німецькі націоналісти» пов’язане з брошурою академіка О. Богомольця «Радянська Україна і українсько-німецькі націоналісти в Канаді». Воно активно використовувалося у різного виду радянсько-комуністичних документах упродовж 1944 р. Масового вживання цей штамп набув після доповіді Наркома закордонних справ УРСР Д. Мануїльського на нараді вчителів західних областей України 6 січня 1945 р. Відтоді він поступово проник у пропагандистську публіцистику і суспільну свідомість народу СРСР. Кліше «українсько-німецькі націоналісти» стало ще одним засобом боротьби з українським націоналістичним рухом, продовживши «історичну традицію» російської/радянської пропаганди, яка попередньо сконструювала ряд типологічних кліше – «виговці», «мазепинці», «петлюрівці». Послуговуванням цим штампом тривало до кінця 1940-х – початку 1950-х рр., коли від нього поступово відмовились, повернувшись до більш загального означення «українські буржуазні націоналісти».