Зайцева К. І.ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7171-4826, Велика А. М.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0747-1932, Кошарна Н. В.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4841-6219
(2025)
Роль англійської мови як засобу академічної комунікації в міжнародному науковому середовищі.
Вісник науки та освіти. № 38.
С. 357–368.
ISSN 2786-6165.
DOI: 10.52058/2786-6165-2025-8(38)-357-368.
1.pdf
Завантажити (395kB) | Preview
Анотація
В умовах глобалізації науки англійська мова стала провідним засобом академічної комунікації, виступаючи міжнародною лінгва франка у соціальних, гуманітарних та точних науках, забезпечуючи уніфікацію термінології та стандартизацію методологічних підходів у глобальному науковому середовищі. Її домінування сформувалося у другій половині XX століття та посилилося з 1960-х років, витіснивши французьку, німецьку та інші європейські мови зі статусу міжнародної наукової комунікації, що призвело до централізації академічної влади в англомовних наукових центрах і університетах. Така асиметрія створює стійкі структурні нерівності, адже неангломовні науковці стикаються з додатковими витратами на адаптацію текстів, залучення професійних мовних редакторів і перекладачів, що значно ускладнює доступ до провідних публікаційних платформ, наукових журналів високого рейтингу та впливає на цитувальну вагу їхніх робіт у міжнародних базах даних.
Водночас зростає вплив мультилінгвальності: за даними OpenAlex і Dimensions (1990–2023), темпи приросту публікацій індонезійською, іспанською та португальською мовами перевищують приріст англомовних матеріалів на 12–18 % щорічно, що сприяє розвитку бібліодиверситету, формуванню локальних цитувальних мереж і посиленню видимості наукових результатів у національних і регіональних системах. Недооцінка неангломовних робіт у WoS і Scopus створює основу для нерівних політик оцінки наукової діяльності, тоді як глобалізаційні процеси, інтеграція наукових установ у міжнародні проєкти, а також активне включення країн, таких як Китай, до світової наукової комунікації, підвищують рівень участі дослідників у глобальному академічному дискурсі.
Проблеми ігнорування локальних даних особливо критичні для досліджень зміни клімату, де країни Глобального Півдня, що становлять до 15 % населення світу, зазнають найсерйознішого негативного впливу кліматичних змін. Разом із цим розвиток мультилінгвальних публікацій, професійних перекладацьких платформ та локальних наукових репозиторіїв створює передумови для більш рівного доступу до знань, сприяє інтеграції локальних результатів у глобальний дискурс і поступово зменшує асиметрію англомовної гегемонії у світовій науці.
Тип ресурсу: | Стаття |
---|---|
Класифікатор: | L Освіта > L Освіта (Загальне) |
Відділи: | Інститут філології і журналістики > Кафедра слов’янської і германської філології та перекладу |
Користувач: | Аліна Михайлівна Велика |
Дата подачі: | 17 Вер 2025 12:29 |
Оновлення: | 17 Вер 2025 12:30 |
URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/45283 |
ДСТУ 8302:2015: | Зайцева К. І., Велика А. М., Кошарна Н. В. Роль англійської мови як засобу академічної комунікації в міжнародному науковому середовищі. Вісник науки та освіти. 2025. № 38. С. 357–368. DOI: 10.52058/2786-6165-2025-8(38)-357-368. |