Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб як складова державної соціальної політики України: законодавчі засади

У статті досліджено питання, пов’язані з конституційно- правовими аспектами соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (ВПО) як складової державної соціальної політики України, основні підходи до соціального захисту ВПО та запропоновано шляхи удосконалення законодавчих засад цього процесу. Розкрито зміст проблем внутрішньо переміщених осіб, захист їхніх соціальних прав, свобод та законних інтересів, наведено статистику щодо ВПО в Україні. Зазначено, що внутрішньо переміщеними особами є громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах і мають право на постійне проживання. Наголошено, що ВПО, перебуваючи під законним захистом української держави, зберігають усі конституційні права, свободи, обов’язки відповідно до національного і міжнародного законодавства з прав людини. Аргументовано, що спеціальний правовий статус внутрішньо переміщеної особи містить не тільки її особливі права на соціальний захист, а й передбачає виконання певних обов’язків. Констатовано, що внутрішньо переміщені особи окрім особливого статусу суб’єктів соціального захисту, можуть мати й інший статус суб’єкта соціального забезпечення (пенсійного, по безробіттю, вагітності і догляду за дитиною, інвалідності тощо). Зазначено, що українська держава намагається максимально швидко реагувати на виклики і проблеми, які пов’язані із соціальним захистом ВПО. Обґрунтовано, що, сьогодні статус і соціальне забезпечення ВПО потребує правового покращення. Основні зусилля держави стосовно законодавчого удосконалення соціального захисту ВПО мають бути спрямовані на питаннях обліку, влаштування житлом, працевлаштування, на розробці відповідних програм фінансування механізмах та принципах прозорості, ефективності, доступності, гласності.