Формування ентомокомплексу капусти білоголовоїу Правобережному Лісостепі України: огляд теоретичних підходів та сучасних тенденцій

У статті досліджено формування ентомокомплексу білокачанної капусти (Brassica oleracea var. capitata) в умовах сучасних кліматичних змін і агротехнічних впливів на території Правобережного Лісостепу України. Здійснено комплексний аналіз літературних джерел, результатів польових спостережень та кліматичних трендів, що дозволило виявити зростання ролі температурних аномалій, порушень сівозміни та спрощення агроценозів у формуванні видової структури та чисельності фітофагів. Установлено, що підвищення середньорічних температур сприяє збільшенню кількості генерацій основних шкідників (зокрема, Plutella xylostella, Mamestra brassicae), їх проникненню на нові території, а також успішнішому перезимовуванню. Раннє весняне потепління активізує Phyllotreta spp., а тепла осінь сприяє тривалому збереженню колоній Brevicoryne brassicae, що підвищує ризики втрати врожаю. Окрім того, м’які зими знижують депопуляційний тиск, сприяють прискореній еволюції стійкості фітофагів до інсектицидів.Особливу увагу приділено ролі сівозміни, структури посівів і щільності посадки, які значно впливають на формування ентомофауни капустяних культур. Вирощування капусти без дотримання агрономічних інтервалів, у моноагроценозах, без буферних зон і екологічних коридорів, спричиняє накопичення спеціалізованих шкідників і зниження кількості природних регуляторів (ентомофагів). Відсутність просторової ізоляції посівів різних культур підвищує ризик міграції фітофагів і утворення осередків масового розмноження. Запропоновано схему, яка демонструє взаємозв’язок між кліматичними, ландшафтними й агротехнічними чинниками в динаміці популяцій шкідників. У статті обґрунтовано необхідність перегляду традиційних прогнозних моделей і запровадження регіоналізованих адаптивних схем моніторингу, які враховують сучасні кліматичні трансформації і екологічні особливості агроекосистем.