Концепти практичних завдань для вивчення вебтехнологій в умовах глобального поширення загальнодоступних сервісів штучного інтелекту

Вивчення концепцій та підходів створення вебресурсів є важливою основою для багатьох сучасних галузей цифрової сфери. Окремі елементи і засоби процесу розробки починають розглядатися ще у шкільному курсі інформатики та детально вивчатися на спеціальностях у закладах вищої освіти, які безпосередньо пов'язані з підготовкою фахівців з обчислювальних систем, комп'ютерних наук або ж майбутніх учителів інформатики. Беззаперечним є і той факт, що засоби генеративного штучного інтелекту стали загальнодоступними для широкого загалу користувачів і, у тому числі, для школярів та студентів. Наслідком чого стала можливість застосовувати ШІ для розв'язання завдань. Варто також наголосити, що використовувалися й використовуються такі сервіси не завжди з дотриманням академічної доброчесності. У такому випадку постало питання видозміни підходів до організації освітнього процесу як загалом, так і при вивченні тем пов'язаних з вебтехнологіями. Серед багатьох напрямів, які розглядаються для вирішення проблемної ситуації, варто виокремити й питання формулювання завдань, адаптованих до умов сучасності. Отже, метою статті є розкриття концептів завдань для вивчення процесу розробки вебресурсів в умовах масового розповсюдження і використання генеративних технологій штучного інтелекту. Представлена робота містить детальний аналіз наукових та методичних джерел, пов'язаних з тематикою навчання розробці та використання вебтехнологій як учнів так і студентів. Зауважується на недостатній увазі до цього питання як з боку вітчизняних так і закордонних фахівців, незважаючи на його актуальності. Також зазначається, що теми, у яких розкриваються вплив технологій штучного інтелекту на формування у здобувачів освіти відповідних компетенцій, майже відсутні як у вітчизняних так і в закордонних фахових освітянських дискурсах. У основній частині наводяться сім концептів, що можуть бути адаптовані та використані вчителями інформатики та викладачами вебтехнологій у своїй роботі. Кожен з них детально описано, а також окреслено потенційні межі використання ШІ при його вирішенні. Висновки узагальнюють представлені матеріали та оцінюють перспективи подальших досліджень з цієї тематики.