Ідеологія та переклад: як змінюється зміст англомовного тексту в залежності від соціокультурного контексту реципієнта

Статтю присвячено дослідженню феномену ідеологічних зсувів у перекладі англомовних медійних текстів та виявленню закономірностей зміни їхнього змісту залежно від соціокультурного контексту реципієнта. У центрі уваги перебувають новинні повідомлення та пресрелізи міжнародних організацій і провідних медіа, перекладені українською мовою, зокрема матеріали НАТО, Європейської Комісії, Reuters та The Economist у перекладах українських медіа, таких як Укрінформ і НВ. У статті простежено, як зміна комунікативного простору впливає на семантичну та прагматичну структуру тексту, а також як переклад перетворюється на інструмент ідеологічної адаптації та культурної репрезентації. Доведено, що в англомовних оригіналах переважає технократична нейтральність, формальна точність і обережність у поданні фактів, що відповідає стандартам глобальної журналістики та міжнародної дипломатичної риторики. Натомість в українських перекладах, особливо у воєнний період, спостерігається тенденція до посилення емоційності, конкретизації й експресивного оновлення змісту. Такі зміни реалізуються через вибір лексики («непохитна підтримка України», «готовність до рішучих дій»), через переосмислення рамок подій (заміна фрейму «процедурної політики» на «фрейм солідарності» або «героїчної боротьби»), а також через посилення видимості акторів, коли замість безособових форм («the Alliance», «the Commission») з’являються персоналізовані конструкції («Україна визначає пріоритети», «Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив»). У статті показано, що перекладацькі рішення не є лише технічною операцією, а відображають процес соціокультурної інтерпретації. Вони формують національно релевантну версію події, адаптуючи міжнародну інформацію до потреб і очікувань локальної аудиторії. Така адаптація сприяє створенню образу України як активного суб’єкта міжнародного діалогу, здатного не лише приймати, а й задавати смислові орієнтири в комунікативному просторі. Особлива увага приділена співвідношенню офіційного та незалежного дискурсів. Якщо державні агентства прагнуть зберегти баланс між нейтральністю та легітимацією, то незалежні медіа орієнтуються на залучення читача через експресивність, оцінність та аналітичне тлумачення подій. Такий підхід формує новий тип інформаційного тексту – перекладену інтерпретацію, що поєднує функції повідомлення і коментаря. Встановлено, що переклад у сучасній медіакомунікації виконує подвійну роль – комунікативну та репрезентативну. З одного боку, він забезпечує доступ до глобального інформаційного простору, а з іншого – трансформує повідомлення, відтворюючи його у межах локальної системи цінностей.