Вплив корекційно-розвиткової роботи психолога на зниження рівня тривожності в молодшому шкільному віці

У статті аналізується ефективність корекційно-розвиткової програми психолога щодо зниження рівня тривожності в молодшому шкільному віці. Дослідження побудовано відповідно до правил формувального експерименту, до якого залучено одну експериментальну групу. На І етапі дослідження емпіричні дані про рівень тривожності дітей молодшого шкільного віку отримано за допомогою шкали дитячої тривожності Ла Спенса SCAS-8 (коротка версія) й авторської діагностичної процедури дослідження дитячої тривожності, розробленої на основі методу незакінчених речень. На ІІ етапі дослідження діти були включені до корекційно-розвиткової програми, метою якої є покращення вміння визначати власні сильні сторони та труднощі, розвиток навичок комунікативної оптимальної взаємодії в ситуаціях, які викликають тривогу, розвиток уміння вербалізувати власні емоції, розвиток емоційної та поведінкової саморегуляції. На ІІІ етапі дослідження відбулося повторне дослідження рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку після участі в корекційно-розвитковій програмі. Для перевірки статистичної достовірності результатів дослідження використано критерій знаків G.Використання критерію знаків G не показало статистично значущих змін у рівні загальної, генералізованої, сепараційної й соматичних симптомів тривожності/паніки за шкалою дитячої тривожності Ла Спенса SCAS-8. Таку тенденцію, імовірно, можна пояснити тим, що період упровадження корекційно-розвиткової програми збігся з підвищенням рівня захворюваності дітей на респіраторно-вірусні інфекції та порушеннями сну, пов’язаними зі збільшенням кількості повітряних нічних тривог, а також опосередкованим прослуховуванням новин дітьми, що, зокрема, посилює сепараційну тривожність.Аналіз результатів дослідження тривожності після корекційно-розвиткової програми за авторською анкетою незавершених речень показав зменшення відсотка дітей із високим рівнем тривожності (з 19,4% до 8,3%), збільшення відсотка дітей із середній рівнем тривожності (з 80,6% до 88,9%), появу 2,8% дітей із низьким рівнем тривожності. Спираючись на дані критерію знаків G, можна констатувати, що відмінності між результатами до й після впровадження корекційно-розвиткової програми мають статистично значущі зміни в рівні тривожності за авторською анкетою незавершених речень. Тобто корекційно-розвиткова програма виявила свою ефективність щодо усвідомлення власних сильних сторін і труднощів, розвитку емоційної та поведінкової саморегуляції та вироблення ефективних стратегій взаємодії з навколишніми в ситуаціях, які викликають тривожність.