Самосвідомість, стан усвідомлення як фундаментальний чинник здоров’я людини

Аналізується стан самосвідомості людини як процес й результат усвідомлення її самої себе. Доводиться, що цей стан постає фундаментальним чинником людського здоров'я, і відповідно, завдання освіти як суспільного інституту полягає у формуванні й розвитку стану усвідомленості в учасників освітнього процесу, який (стан) робить людину творчою, щасливою, здоровою істотою, здатною відповідати за свої вчинки.
Показано, що ключова якість особистості — свідомість/самосвідомість (як здатність людини усвідомлювати себе через рефлексію — спроможність подивитися на себе з боку, здійснити трансценденцію — вихід за межі актуальної даності) передбачає свободу людини від детермінізму світу, що і робить людину людиною, яка звільняється від тваринної долі біологічного роботу і починає відповідати за свої дії/вчинки (тільки вільна особа/істота, що спроможна контролювати певні аспекти соціальної реальності, може відповідати за свої дії).