Формування релігійного досвіду в контексті духовних трансформацій раннього модерну

У статті проведено аналіз социніанського руху в Україні XVI–XVII ст. як феномену духовної культури, що поєднав у собі реформаційний раціоналізм, гуманістичну етику й богословське новаторство. Виявлено формування социніанства у контексті релігійно-інтелектуальних трансформацій Речі Посполитої, окреслюючи його роль у становленні національної духовності, розвитку освіти, науки та книгодрукування. Установлено, що социніанство інтерпретується як форма інтелектуальної релігійності, у якій віра й мислення постають взаємодоповнюючими вимірами духовного досвіду, зумовлюючи перехід від догматичного до етичного типу релігійної свідомості та зміщення акценту з інституційного посередництва на особистісне самопізнання й внутрішню моральну відповідальність віруючого. Визначено роль социніанських осередків у поширенні європейських знань, у становленні наукового мислення та гуманістичної етики на теренах України.