Рекреалогічні засади відновлення психічного здоров’я військовослужбовців – учасників бойових дій

У статті актуалізовано проблему збереження та відновлення психічного здоров’я військовослужбовців, що перебували в умовах збройних конфліктів. На основі аналізу сучасних наукових досліджень проблеми відновлення психічного здоров’я осіб із бойовим досвідом, окреслено основні психоемоційні порушення, характерні для військовослужбовців після участі у бойових діях. Доведено необхідність пошуку ефективних, безпечних і доступних підходів до їх психічної реабілітації, що могли повноцінно доповнювати або підсилювати традиційні медико-психологічні заходи. Для розв’язання поставленого завдання запропоновано використання потенціалу рекреалогії – міждисциплінарної наукової галузі знань, у фокусі якої перебуває вивчення ресурсів людини та механізмів їх регенерації за допомогою цілеспрямованого використання організованих форм активного відпочинку, рухової діяльності, емоційного розвантаження й соціальної взаємодії. Наголошено, що в умовах посттравматичного стресу, емоційного виснаження, підвищеної тривожності та порушень сну фізична активність рекреаційного спрямування виступає дієвим ресурсом психоемоційної стабілізації та повернення до активного цивільного життя. Ефективним інструментом психоемоційної розрядки, зменшення тривожності, поліпшення сну та загального самопочуття осіб з бойовим досвідом визначено фізичну рекреацію – ресурсоорієнтований засіб відновлення фізичного здоров’я; цілеспрямовану рухову діяльність оздоровчого й відновлювального характеру фізичного здоров’я людини. На основі аналізу нейробіологічних, психофізіологічних, психологічних і соціальних механізмів взаємозв’язку фізичного та психічного здоров’я закцентовано увагу на ефективності засобів фізичної рекреації для відновлення психічного здоров’я. Систематизовано форми фізичної рекреації, спрямовані на відновлення й підтримання психічного здоров’я особистості, серед яких: оздоровчо-рухова активність, циклічні види рухової активності, окреслено специфіку їх застосування у оздоровчо-рекреаційних практиках. Запропоновано використання скандинавської ходи як ефективного шляху відновлення психічного здоров’я військовослужбовців – учасників бойових дій, з урахуванням її адаптивного характеру: можливість регулювання рівня навантаження; відсутність потреби у складній інфраструктурі; проведення занять на відкритому просторі та ін. Спрогнозовано необхідність розробки, обґрунтування, впровадження комплексних моделей підтримки психічного здоров’я осіб із бойовим досвідом, здійснення емпіричної перевірки ефективності конкретних рекреаційних програм, визначення оптимальних форм і умов їх застосування у практичній діяльності психологів, фахівців із фізичної реабілітації, працівників реабілітаційних центрів і закладів фізичної культури та спорту.