Вплив шумового навантаження на адаптаційний потенціал здобувачів вищої освіти в умовах навчального середовища

У статті розглянуто проблему шумового навантаження як одного із ключових несприятливих чинників навчального середовища, що впливає на психофізіологічний стан здобувачів вищої освіти. Метою дослідження було визначення рівня еквівалентного шумового навантаження в навчальних приміщеннях і оцінювання його впливу на адаптаційний потенціал студентів за формулою Р.М. Баєвського. У дослідженні взяли участь 20 студентів віком від 19 до 22 років. Вимірювання рівнів шуму проводилися в різних типах приміщень (лекційні аудиторії, лабораторії, коридори) як під час занять, так і в періоди їх відсутності. Для оцінювання адаптаційного потенціалу використовували комплекс фізіологічних показників: частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, масу тіла, зріст і вік. Додатково застосовано анкетування для виявлення суб’єктивного рівня шумового дискомфорту та психоемоційного стану (шкала тривожності Спілбергера). Результати дослідження показали, що в більшості навчальних приміщень рівень шуму перевищує допустимі санітарні норми, особливо під час занять (до 62 дБА в лекційних аудиторіях і до 70 дБА в коридорах). Установлено статистично значуще зростання адаптаційного потенціалу після перебування в умовах підвищеного шумового навантаження, що свідчить про напруження біологічних механізмів адаптації. Виявлено кореляцію між рівнем шумового дискомфорту та підвищеним рівнем ситуативної тривожності. Отримані результати підтверджують необхідність врахування акустичних характеристик навчального середовища під час організації освітнього процесу. Запропоновано рекомендації щодо зниження шумового навантаження та підвищення акустичного комфорту в закладах вищої освіти.