Комплексна оцінка продуктивності та фармакопейних показників кореневої маси Valeriana officinalis L. При різних дозах мінеральних добрив в умовах Полісся України

Актуальність розроблення ефективних агротехнологій для валеріани лікарської (Valeriana officinalis L.) зумовлена стрімким зростанням попиту на лікарську сировину. Ця цінна багаторічна рослина родини Валеріанових містить унікальний комплекс біологічно активних речовин (валепотріати, ефірні олії, алкалоїди), що зумовлює її широке застосування у фармацевтичній промисловості як седативного та спазмолітичного засобу. Метою дослідження було вивчення впливу різних норм мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀, N₆₀P₆₀K₆₀ та N₉₀P₉₀K₉₀) на продуктивність та фармакопейні показники кореневої маси валеріани лікарської в умовах Полісся України. Польові експерименти проводилися на дослідному полі агробіостанції протягом 2018–2020 років. Дослідження включали оцінювання морфометричних показників рослин, динаміки наростання кореневої маси та якісних характеристик сировини відповідно до вимог Державної фармакопеї України. Аналіз отриманих даних засвідчив позитивний вплив мінеральних добрив на інтенсифікацію росту та розвитку рослин. Наприкінці другого року вегетації маса кореневої системи на контрольному варіанті (без добрив) становила 18,5 г, тоді як за внесення N₆₀P₆₀K₆₀ цей показник зріс до 26,8 г, а за N₉₀P₉₀K₉₀ – до 29,3 г. Кількість додаткових коренів збільшилася із 4,2 штуки на контролі до 6,7 штуки за внесення оптимальної дози добрив. Вміст ефірної олії в коренях підвищився з 0,58 до 0,67% залежно від варіанту удобрення. Найбільш збалансоване співвідношення між урожайністю та якістю сировини встановлено для варіанту N₆₀P₆₀K₆₀, яке забезпечило достовірне збільшення врожаю повітряно-сухих коренів на 3,29 ц/га (42,3% до контролю), водночас зберігалися оптимальні фармакопейні показники якості сировини. Подвійна доза добрив (N₁₂₀P₁₂₀K₉₀) не демонструвала пропорційного збільшення ефективності, а призводила до зниження вмісту ефірної олії, що свідчить про доцільність використання помірних норм удобрення. Важливим аспектом роботи стало вивчення кореляції між системами удобрення та інтенсивністю біосинтезу біологічно активних речовин. Встановлено, що оптимальне співвідношення NPK сприяло підвищенню вмісту валепотріатів на 15–20% та екстрактивних речовин на 12–15% порівняно з контролем, що забезпечувало відповідність сировини вимогам Державної фармакопеї України. Результати дослідження мають велике значення для розроблення ефективних технологій вирощування валеріани лікарської. Доведено доцільність застосування системи удобрення N₆₀P₆₀K₆₀, яка забезпечує підвищення врожайності кореневої маси до 3,29 т/га за збереження високих фармакопейних показників якості сировини. Запропонована технологія дозволяє досягти рентабельності 68,1% та може бути успішно впроваджена в умовах Полісся України. Отримані дані створюють основу для розширення виробництва лікарської сировини вітчизняного походження.