Особливості успадкування тривалості періоду вегетації сої овочевої гібридами F3-F4 за різних умов вирощування

У статті представлено результати вивчення характеру успадкування тривалості періоду вегетації в гібридних комбінаціях сої овочевої (Glycine max L. Merr.) у поколіннях F3-F4. Метою дослідження було виділення серед досліджуваних гібридних комбінацій форм сої овочевого напряму використання з різною тривалістю періоду вегетації – від сходів до повної стиглості – і встановити особливості успадкування цієї ознаки гібридами F3-F4. Методи досліджень: польовий – для встановлення фенологічних фаз росту й розвитку рослин; вимірювально-ваговий – для проведення обліку врожаю; лабораторний – для визначення структури врожаю; математично-статистичний – для дисперсійного аналізу й статистичної обробки даних з метою оцінки достовірності отриманих результатів. Установлено наявність різних типів домінування, зокрема гетерозису (наддомінування), часткового позитивного домінування й від’ємного гетерозису (депресії). Наддомінування за вегетаційним періодом спостерігалося в комбінаціях Karikachi × Фора, Sac × IU031301, Л 362-2-13 × Fiskeby V та Fiskeby V × IU031301. Порівняння меж варіації ознаки в поколіннях F₃ та F₄ вказує на звуження діапазону мінливості в F₄, порівняно з F₃, а саме: для гібридів третього покоління вона знаходиться в діапазоні 15,2–37,1, для четвертого – 12,3–24,1, що свідчить про дію стабілізувального добору та вплив агроекологічних умов. Більшість гібридних популяцій F₃-F₄ були скоростиглими (90–105 діб), за винятком окремих комбінацій: Sac × IU031301 (89 діб – ультраскоростигла) і Karikachi × Фора (113–116 діб – середньостигла). Показано, що гібридний матеріал в умовах зрошення характеризувався дещо вужчим діапазоном варіації тривалості вегетації (90–112 діб) порівняно з природним зволоженням (87–109 діб). Коефіцієнт генотипової мінливості (Vg%) у зрошуваних умовах становив 21,8–24,1%, що підтверджує значний селекційний потенціал досліджуваних ліній. Результати підтверджують ефективність добору в ранніх поколіннях і доцільність використання комбінацій з проявами гетерозису для подальшої селекційної роботи зі створення скоростиглих, адаптованих до умов зрошення сортів овочевої сої. Результати досліджень засвідчили, що в більшості гібридних популяцій F₄ коефіцієнт варіації за тривалістю вегетаційного періоду був нижчим порівняно з F₃, що свідчить про зменшення ефективності добору за цією ознакою в пізніших поколіннях. Зниження варіабельності є наслідком дії стабілізувального добору в напрямі більш адаптованих фенотипів, а також можливої дії штучного негативного (несвідомого) добору під час збирання врожаю у фазі масового дозрівання. Більшість досліджуваних гібридних популяцій F₃-F₄ характеризувалися скоростиглістю, з тривалістю періоду вегетації в межах 90–105 діб. Винятком була комбінація Sac × IU031301, яка в умовах природного зволоження проявила ультраскоростиглість (89 діб). Натомість комбінація Karikachi × Фора продемонструвала середньостиглість – 113 діб у неполивних умовах і 116 діб за зрошення.