Дослідження функції зовнішнього дихання в спортсменів- волейболістів

У роботі окреслено теоретичні аспекти дослідження функцій зовнішнього дихання спортсменів-волейболістів. Визначено, що зовнішнє дихання є процесом надходження повітря в повітроносні шляхи, що реалізує функцію газообміну між альвеолами та зовнішнім середовищем. Здійснено добір методів та методик вивчення зовнішнього дихання юних волейболістів. Проведено вимірювання ЖЄЛ на початку тренувального процесу та через два місяці після інтенсивних тренувань, що показало підвищення показника в усіх досліджуваних групах. Середні показники груп з різним спортивним стажем різнилися: група А – 2850 мл, група Б – 4283,3 мл, група В – 4133,3 мл. Аналізуючи рівень зростання ЖЄЛ, установлено, що найбільший приріст відбувся в групі В – на 12,06%. У групах А та Б приріст функції був меншим 10% та становив 3,66 та 5,17% відповідно. Розраховані показники ЖІ, проведені проби Руф’є та дослідження стійкості організму до гіпоксії організмів спортсменів до та після тренувального двомісячного циклу. Зі зростанням рівня тренованості зростають і показники за цими пробами. Так, найбільший приріст був відмічений за результатами проби Генчі в групі А – на 7,97% та в групі В на 5,36%. За показниками проби Штанге приріст функції стійкості організму до гіпоксії також збільшувався в усіх досліджуваних групах від 2,89% у групі Б в групі А до 3,55%. Позитивна динаміка показника індексу Скибинського в підлітків, які займаються волейболом, характеризує комплексний стан функціонування серцево-судинної та дихальної систем, рівень витривалості організму. Установлено, що показники функціонального стану підлітків, які мають різний спортивний стаж, різняться та залежать від рівня тренованості організму.