Особливості морфології легенів лисиці звичайної (Vulpes Linnaeus, 1758)

Найтиповішим розповсюдженим представником хребетних тварин класу Ссавці у фауні дикої природи із родини собачих є лисиця звичайна (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758), яка здавна виступає об’єктом промислового, зоологічного та наукового інтересу. Добре пристосовуючись до різних умов, цей вид широко розповсюджений у природних та антропогенних біотопах, зокрема в лісах, на відкритих територіях, у передмістях і навіть урбанізованих зонах. Тому морфологічні дослідження дикої фауни на органному рівні, особливо органів дихання, набуває особливої актуальності. Це пов’язано з тим, що орган дихання у хребетних тварин є однією з найважливіших функціональних систем організму, забезпечуючи газообмін, терморегуляцію, регуляцію кислотно-лужного балансу, та беруть участь в імунному захисті. При порівняльні видові дослідження апарату дихання має важливе значення для розуміння еволюційних адаптацій, оцінки функціонального стану тощо. Метою дослідження було з’ясувати морфологічні особливості будови легенів лисиці звичайної на макро- та мікроскопічному рівнях. Макроскопічно встановлено, що міжчасткові вирізки легенів мають значну глибину і досягають головного бронха. Усі частки легенів (правої та лівої) не з’єднані між собою паренхімою, за вийнятком краніальної і середньої часток лівої легені, які поєднані в дорсальній ділянці. За результатами органометрії, загальна довжина легень дорівнює 14,9 ± 0,35 см, ширина – 13,1 ± 0,3 см, товщина – 6,8 ± 0,28 см. За таких показників, індекс розвитку легень становить 114 ± 0,35 %, що відповідає розширено-видовженому типу. Гістоархітектоніка бронхів включає три оболонки: слизову, волокнисто-хрящову та адвентиційну. Згідно морфометрії зовнішній діаметр великих бронхів становить 3478,4 ± 28,92 мкм, внутрішній – 1750,2 ± 12,38 мкм, товщина стінки таких бронхів дорівнює 864,1 ± 9,32 мкм, зокрема: слизової – 367,8 ± 7,78 мкм, волокнисто-хрящової – 404,6 ± 4,83 мкм, адвентиційної – 91,7 ± 1,55 мкм. Гістометричні дослідження виявили статистично достовірне зменшення лінійних параметрів у середніх бронхах (р ≤ 0,01) та термінальних бронхіолах (р ≤ 0,001) порівняно з великими бронхами, що відображає закономірності структури бронхіального дерева за ступенем розгалуження. Згідно результатів паренхіми легенів, їх респіраторна частина дорівнює 52,74 ± 0,62 %, сполучнотканинна основа – 47,26 ± 0,75 %. При тім, середній об’єм альвеол становить 90,4 ± 1,55 тис. мкм³. Отримані результати морфологічних досліджень легенів лисиці звичайної значно поглиблюють розуміння морфофункціональних особливостей дихальної системи м’ясоїдних та можуть бути використанні при проведенні міжвидових порівняльних аналізів і моделюванні патологічних станів у ветеринарній практиці тощо.