Авторські трансформації образу Марка Проклятого в українській літературі

У статті зосереджено увагу на авторських моделях трансформації образу Марка Проклятого, який приваблює митців своєю містичністю та колоритністю. У його генезі простежено типологічну близькість з Агасфером та Каїном, спорідненість із народним варіантом оповіді про Андрія Первозванного. Установлено, що до усталених атрибутивних рис Марка Проклятого належать: покарання безсмертям і митарствами за скоєні злочини; носіння торби з головами /черепами вбитих як нагадування про скоєне; спокутування гріхів добрими вчинками та можливість прощення. З’ясовано, що авторські інновації в моделюванні цього образу залежать від письменницького задуму. У бароковому творі "Пекельний Марко" поєдналися віршована обробка легенди про Марка Проклятого з бурлескною інтерпретацію апокрифічного сюжету про "збурення пекла" й сюжетом із народних дум про визволення бранців-козаків із неволі. Козак-ярига спускається в пекло, щоб "усмирити" чортів і визволити "полонені" душі козаків, тобто дії Марка через альтернативність до дій Христа перекодовуються в площину Virtus (доброчинність). Олекса Стороженко в моделюванні образу Марка Проклятого для нагнітання жаху перекодовує мотив вигодовування героя тваринами (викормлений кров’ю), переосмислює едипівський мотив (інцестні стосунки з рідною сестрою), додає до скоєних злодіянь убивство кровних рідних. Помічено, що схема життя Стороженкового героя підпорядкована мотиву покарання безсмертям за злочини і доповнена мандрівкою до пекла. Марко Проклятий Василя Пачовського уособлює історіософські коди бездержавності. В інтерпретації письменника дуалістичністю позначена як провина Марка (симбіоз індивідуальної долі грішника та первородного гріха нації – бездержавності), так і він сам (внутрішня боротьба Митусиної руїнницької суті й Святославового начала). У фентезі Наталії Заруднюк в образ Марка Проклятого вплетено філософський код. У зображенні його гріхопадіння письменниця дотримується усталеної схеми, тоді як у поверненні ним собі сутності людини простежуємо авторську інтерпретацію.