Концептуальний аналіз як метод реконструкції мовної картини світу письменника (на матеріалі трилогії П. Дерев’янка «Літопис сірого ордену»)

Статтю присвячено осмисленню концептуального аналізу як одного з провідних методів реконструкції мовної картини світу письменника на матеріалі трилогії Павла Дерев’янка "Літопис сірого ордену". Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу сучасної лінгвістики до комплексного вивчення індивідуально-авторських моделей світу в межах когнітивно-дискурсивної парадигми, а також недостатньою систематизацією методологічних можливостей концептуального аналізу у вивченні сучасної української художньої прози, зокрема жанру темного фентезі та альтернативної історії.

Метою статті є комплексна реконструкція мовної картини світу Павла Дерев’янка шляхом виявлення та аналізу ключових художніх концептів, що структурують наратив і формують ідіостиль автора. У роботі застосовано методи концептуального, лексико-семантичного, дискурсивного та інтерпретаційного аналізу, що дозволяє розглядати художній текст як цілісне когнітивно-мовне утворення.

У ході дослідження встановлено, що художній світ трилогії організований навколо ієрархічної системи концептів екзистенційного, містичного та мілітарного характеру, серед яких центральне місце посідають концепти ОРДЕН, АРКАН, ЗВІР, МЕЖА, ПАМ’ЯТЬ і ЛІТОПИС. Доведено, що концепт ОРДЕН у мовній картині світу письменника функціює як складна когнітивна модель, що поєднує соціальну ієрархію, містичне братство та інструмент державного захисту, а його вербалізація відбувається через систему авторських номінацій, метафоричних сполук і фразеологізмів, маркованих семантикою вибору, болю та жертовності.

Проаналізовано динаміку концептів АРКАН і ТЕНЕТА як метафор долі, ініціації та політичної зумовленості буття, а також концепту ЗВІР, що репрезентує внутрішній антагоністичний початок і перебуває в опозиції до концепту ЛЮДСЬКЕ СЕРЦЕ. Показано, що концепт МЕЖА структурує просторово-часову організацію тексту, моделюючи порогові стани між життям і смертю, людиною і звіром, реальним і потойбічним.

Зроблено висновок, що концептуальний аналіз є ефективним інструментом реконструкції мовної картини світу письменника, оскільки дозволяє інтегрувати результати дослідження різних мовних рівнів у єдину інтерпретаційну модель.