Назви ссавців у системі зоологічної лексики українських говірок Закарпаття

У статті розглянуто зоологічну лексику в українських говірках Закарпаття на матеріалі назв ссавців у семантичному, етимологічному та дериваційному аспектах. Актуальність дослідження зумовлена тим, що, попри наявність значної кількості праць з діалектології, зоологічна лексика українських говірок Закарпаття досі не була об’єктом окремого системного аналізу. Вивчення зоологічної лексики дає змогу простежити особливості номінації тварин у закарпатському мовному просторі, поглибити уявлення про лексичний склад говірок та сприяти збереженню й науковому осмисленню діалектної мовної спадщини регіону. Водночас складність такого дослідження полягає в необхідності міждисциплінарного підходу, зокрема залучення праць з біології, зоології та енциклопедичних джерел для точної ідентифікації реалій, відображених у діалектних назвах тварин. Джерельну базу становлять власні записи, зроблені в польових умовах, діалектні словники та атласи.

Основну увагу зосереджено на групі назв ссавців як одній із найрепрезентативніших у діалектному мовленні, оскільки вона охоплює номінації свійських і диких тварин, пов’язаних із традиційним господарюванням, повсякденним побутом і світоглядними уявленнями носіїв говірок. Формування цих назв відбувалося в умовах тривалого й безпосереднього контакту людини з довкіллям, що зумовило семантичну розгалуженість, варіантність та різноманіття мотиваційних ознак у народній номінації.

Проведений аналіз засвідчує, що зоологічна лексика закарпатських говірок є складною системою, у якій поєднуються праслов’янська спадщина, іншомовні запозичення та внутрішні словотвірні ресурси української мови. Назви ссавців демонструють активні процеси словотворення, семантичної диференціації й ареального варіювання, що робить їх цінним матеріалом для дослідження з діалектології, історії української мови та етнолінгвістики.

Отримані результати підтверджують потребу подальшого системного вивчення зоологічної лексики в говірках Закарпаття з урахуванням етимологічних, словотвірних і семантичних параметрів та її ширшого введення до наукового обігу як важливого складника мовної й культурної спадщини регіону.