Підходи до вивчення інформатики у закладах вищої освіти в умовах цифрового освітнього середовища

У статті здійснено теоретичне обґрунтування сучасних підходів до вивчення інформатики у закладах вищої освіти в умовах цифрового освітнього середовища. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією всіх сфер суспільного життя, що вимагає фундаментальної трансформації змісту, методів та засобів професійної підготовки майбутніх фахівців. Проаналізовано науковий дискурс щодо тлумачення понять «інформатика» та «комп’ютинг», зокрема крізь призму міжнародних стандартів Computing Curricula. Автором виокремлено та деталізовано підходи, що формують цілісну педагогічну модель навчання: інформаційно-технологічний (розглядає комп’ютер як триєдину сутність — об’єкт вивчення, засіб навчання та середовище діяльності), компетентнісний (базується на парадигмі «освіта впродовж життя», акцентуючи увагу на здатності фахівця самостійно опановувати нові технологічні рішення), студентоцентрований (передбачає активізацію пізнавальної автономності здобувачів), міждисциплінарний (використовує універсальний характер інформатики для формування системного мислення та вирішення комплексних професійних задач), когнітивно-розвивальний (фокусується на розвитку обчислювального мислення, алгоритмічної культури та побудові стійких ментальних моделей).

Особливу увагу приділено архітектурі цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти, яка охоплює технічну інфраструктуру, платформи LMS (Moodle, Google Classroom), цифровий навчальний контент, засоби комунікації, системи оцінювання та аналітики, інноваційні компоненти (VR/AR, штучний інтелект).

Доведено, що інтеграція цих елементів забезпечує перехід від репродуктивного засвоєння інструментарію до формування цифрової компетентності. Поєднання розглянутих підходів дозволить створити адаптивну освітню модель, здатну готувати фахівців до ефективної діяльності в умовах інформаційного суспільства.