Адаптаційні зміни серцево-судинної системи у осіб 16-17 років під впливом регулярної фізичної активності

Дослідження змін фізіологічних показників роботи серцево-судинної системи має першочергове значення у зв’язку з величезною роллю даної системи в адаптації до фізичних навантажень різного характеру та оптимальному функціонуванні організму.

У роботі представлені результати дослідження основних показників функціонального стану серцево-судинної системи організму осіб вікової групи 16-17 р. та проаналізована їх залежність від впливу на організм систематичних фізичних навантажень. Проаналізована навчально-методична та наукова література з проблеми дослідження щодо зміни функціонального стану провідних систем організму осіб вікової групи 16-17 р. під впливом фізичних навантажень. Досліджено зміни функціонального стану серцево-судинної системи, розраховані індекси та показники, які дали змогу оцінити стан фізичного розвитку досліджуваних осіб.

В результаті дослідження було з’ясовано, що значення СОК досліджуваних груп було в межах норми та коливалось від 51,1 мл (нетренована особа жіночої статі) до 79,7 (досліджувана особа жіночої статі, вид спорту – важка атлетика). Аналіз середніх значень ХОК по групах тренованості та статевій приналежності показав наступні результати: дівчата ДНЗСС – 5,8 л, дівчата ДЗСС – 5,6 л, хлопці ХНЗСС – 6,4 л, хлопці ХЗСС – 6,2 л.

Дослідження показників відхилення артеріального тиску, як систолічного, так і діастолічного, показали показники норми для 97,06 % досліджуваних за показником відх. АТс та для 70,59 % за відх. АТд. Розрахунок КЕК у хлопців показав показники норми для 57 %, а в дівчат – у 45 % досліджуваних. Отримані в результаті дослідження дані щодо потужності лівого шлуночка показали значно менші показники. Так, у дівчат вони коливались у межах від 0,8 до 1,8 ват, а у хлопців – від 0,8 до 1,7 ват.

Високий рівень фізичного здоров’я мають лише особи, які додатково займаються фізичними навантаженнями в спортивних секціях. Причому такі особи склали третину своїх груп. Отже, отримані результати підтвердили існуючі в науковій літературі відомості щодо позитивного впливу фізичних навантажень на функціональний стан провідних систем організму та на рівень фізичного розвитку людини.