Застосування роботичної хірургії в лікуванні кіст селезінки в дітей

Кісти селезінки є найпоширенішими доброякісними новоутвореннями цього органа. Усе більшої популярності набувають мініінвазивні втручання при захворюваннях селезінки. Роботичні платформи дають змогу кваліфікувати пацієнтів із наведеною патологією (особливо складної локалізації та рецидивні) до роботичних оперативних втручань.

Мета - порівняти результати хірургічного лікування кіст селезінки (роботичного і лапароскопічного) у дітей.

Матеріали і методи. За 2021-2025 рр. прооперовано 29 дітей із кістами селезінки різної локалізації і різних розмірів. Пацієнтів поділено на дві групи: лапароскопічну (n=16) і роботичну (n=13). Групи порівняння рівноцінні за структурою. Вік пацієнтів становив від 4 до 17 років (у середньому – 12,0±3,2 року). Оперативні втручання виконано із застосуванням роботичних платформ «Da Vinci S» і «Da Vinci Si» і лапароскопічної системи фірми «Karl Storz». Загалом виконано 26 (90%) парціальних спленектомій і 3 (10%) тотальні з приводу рецидиву кіст селезінки, що займали понад 90% об’єму органа.

Результати. Середня тривалість оперативного втручання становила 1,9±0,3 год у роботичній групі та 2,24±0,4 год у лапароскопічній. Рівень конверсії в обох групах становив 0%. Середня тривалість госпіталізації була меншою в роботичній групі (4,0±1,0 доби проти 5,0±1,2 доби). Рецидивів не виявлено протягом періоду спостереження, натомість 1 операцію в роботичній групі виконано при рецидиві після лапароскопічної фенестрації кісти з переходом на лапаротомію (виконано в іншій клініці).

Висновки. Підсумовуючи, можна відзначити оптимальність застосування робототехніки під час операцій на селезінці, особливо при кістах великого розміру і за складної анатомічної локалізації (ворота, верхньо-задня поверхня селезінки). Віддалені результати свідчать про ефективність методу як такого, що гарантує відсутність рецидиву захворювання.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.