Стратегії розвитку емоційного інтелекту у дітей дошкільного віку із мовленнєвими порушеннями в контексті логопедичної корекції

Стаття присвячена стратегіям розвитку емоційного інтелекту у дітей дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями (алалія, дизартрія, ЗНМ) в контексті логопедичної корекції. Автори обґрунтовують, що мовленнєві порушення часто супроводжуються емоційними труднощами, зниженням самооцінки, комунікативними бар’єрами та деструктивними поведінковими реакціями, що вимагає комплексного підходу.

На основі концепції емоційного інтелекту Д. Гоулмана (самопізнання, саморегуляція, мотивація, емпатія, соціальні навички) проаналізовано специфіку його розвитку в дітей з мовленнєвими порушеннями порівняно з нормотиповими однолітками. Запропоновано інтегрований логопедичний підхід, що поєднує педагогічні, психологічні та сенсомоторні методики. Описано три етапи роботи: пропедевтичний (когнітивний), експресивно-мовленнєвий та комунікативно-креативний. Особливу увагу приділено створенню безпечного емоційного простору, використанню арт-терапії, театралізації, активного слухання та залученню батьків (щоденник успіху та емоцій).

Доведено, що розвиток емоційного інтелекту є не додатковим, а органічним компонентом логопедичної корекції, який сприяє зняттю емоційних блоків, покращенню звуковимови, розширенню лексико-семантичної бази мовлення та формуванню стійкої мотивації до комунікації.