Дидактичні стратегії викладання скульптури у вищій школі: досвід польських і українських педагогів

Мета роботи полягає у проведенні порівняльного аналізу дидактичних стратегій викладання освітньої компоненти «Скульптура» у закладах вищої освіти України та Польщі, а також в обґрунтуванні ефективних методичних підходів до формування професійної майстерності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в умовах транскордонної освітньої інтеграції.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні загальнонаукових та історико-педагогічних методів. Системний підхід дозволив розглянути викладання скульптури як цілісний процес; компаративістський метод застосовано для виявлення спільних і відмінних рис у польській та українській освітніх моделях. Теоретичним підґрунтям слугували концепції українських (О. Красноголовець, Т. Шмельова, Д. Коршунов, І. Гуржій) та польських (M. Bieniek, M. Czuj, M. Tytko) фахівців щодо формування художньо-технологічних навичок бакалавра.

Наукова новизна роботи полягає у систематизації дидактичних інструментів викладання скульптури, що поєднують класичний академічний warsztat із новітніми методиками. Уперше деталізовано порівняльну характеристику акцентів навчання: збереження традицій академічного реалізму в Україні та значення польських дескрипторів результатів навчання (Ocena programowa) та мультимедійних технологій «крок за кроком» для підвищення якості мистецької освіти.

Висновки. Доведено, що обидві педагогічні системи базуються на діалектиці міметичного досвіду та інноваційного пошуку. Основними формами навчання залишаються індивідуальні консультацій та коректи в майстернях. Встановлено, що інтеграція польського досвіду цифрової візуалізації етапів творчості та української школи натурної пластики забезпечує формування високих професійних компетенцій. Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження запропонованих стратегій (зокрема міждисциплінарної кореляції та організації вернісажів як освітнього завдання) у навчальний процес педагогічних спеціальностей. Перспективи подальших розвідок пов’язані з аналізом впровадження 3D-моделювання у класичну систему навчання скульптури.