Формування картографічної компетентності вчителів географії в умовах цифровізації освіти та Нової української школи

У статті науково обґрунтовано та емпірично досліджено цілісну систему безперервного формування картографічної компетентності вчителів географії в умовах стрімкої цифровізації освітнього простору та впровадження стандартів Нової української школи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від традиційних методів картографування до використання хмарних ГІС-технологій та оперування великими геопросторовими даними (Big Data) у професійній діяльності педагога. Дослідження базується на аналізі наскрізної моделі підготовки, що реалізується в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Для оцінки ефективності системи було проведено комплексне опитування 121 респондента, розподілених на три групи: здобувачі бакалаврського рівня, магістерського рівня та вчителі-практики. Оцінювання здійснювалося за 100-бальною шкалою за чотирма дескрипторами: технологічна, методична, проєктна та аналітична готовність.

Доведено, що на бакалаврському рівні закладається фундаментальна база, де пріоритетним є оволодіння настільними ГІС (QGIS). На магістерському рівні спостерігається якісний стрибок у формуванні компетентності завдяки акценту на інноваційно-проєктній діяльності та використанні хмарних платформ ArcGIS Online та Google Earth Engine. Встановлено, що вчителі-практики демонструють найвищий рівень методичної готовності, що відображає їхній досвід адаптації картографічного інструментарію до потреб учнів 5-6 класів НУШ у межах інтегрованого курсу «Пізнаємо природу». Статистичний аналіз за критерієм Стьюдента підтвердив високу ефективність запропонованої магістерської програми.

Дослідження підтверджує, що картографічна компетентність сучасного вчителя трансформується у здатність проектувати цифрове освітнє середовище на засадах «Spatial Thinking». Обґрунтована трирівнева модель забезпечує стадіальність розвитку: від технологічної грамотності до професійної інноваційності та методичної майстерності. Перспективи подальших розвідок полягають у впровадженні інструментів штучного інтелекту для аналізу геопросторових даних у шкільній географії.