Педагогічне спілкування вчителів початкових класів як чинник формування сприятливого освітнього середовища

У статті проаналізовано значимість, особливості та способи впливу педагогічного спілкування вчителів початкових класів на формування сприятливого освітнього середовища. Уточнено потенціал педагогічного спілкування вчителя початкових класів для взаємодії з учнями та успішності освітнього процесу. Наголошено, що професійна специфіка спілкування вчителя передбачає суб’єкт-суб’єктну взаємодію, особистісну орієнтацію та рівність позицій, постійний аналіз і коригування міжособистісних стосунків й емоційного стану учнів, співпереживання, довіру й прийняття інших поглядів. Обґрунтовано, що ефективність педагогічного спілкування вчителя початкових класів залежить від його рівня комунікативної та соціально-психологічної компетентності. Ключовим визнано вплив педагогічного спілкування на формування сприятливого освітнього середовища. Освітнє середовище визначено як цілісність факторів, умов, ресурсів і способів їх реалізації для навчання, виховання, соціалізації та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб і можливостей. Сприятливе освітнє середовище у початковій школі розглядається як цілісна система умов і взаємодій, у якій педагогічне спілкування забезпечує психологічний комфорт, безпеку, підтримку та формує партнерські стосунки між учителем та учнями. Виокремлено його психологічну, соціальну, пізнавальну, матеріально-організаційну та емоційно-мотиваційну складові. Обґрунтовано значення педагогічного спілкування вчителя початкових класів для створення сприятливого освітнього середовища як засобу керування емоційним станом, формування мотивації, відчуття значущості, безпеки, можливостей самореалізації кожної дитини. До основних чинників ефективності формування сприятливого освітнього середовища віднесено стиль педаго- гічного спілкування, дотримання принципів педагогіки партнерства, використання вчителем різних технік і прийомів спілкування.