Інтеграція теоретичних та практичних компонентів у підготовку ІТ-фахівців в епоху генеративного ШІ

Стаття присвячена проблемі інтеграції генеративного штучного інтелекту (ШІ) у професійну підготовку майбутніх ІТ-фахівців. Автор аналізує фундаментальний перехід від традиційного програмування до агентного кодування, де розробники керують автономними ШІ-агентами за допомогою природномовних намірів. Дослідження висвітлює педагогічні ризики, зокрема когнітивне розвантаження, ілюзію компетентності (ефект Даннінга–Крюгера) та ерозію базових навичок у початківців, які втрачають можливість набувати досвід через виконання елементарних завдань.

У роботі обґрунтовано необхідність переорієнтації освітнього процесу з вивчення синтаксису на формування навичок вищого порядку: архітектурного мислення, формулювання проблем, перевірки коду, налагодження та критичної оцінки результатів ШІ. Запропоновано поетапну модель інтеграції ШІ (обмежене використання на початкових етапах, навчальні підпори на етапі прискорення, повне використання на етапі критичного огляду з акцентом на виявлення галюцинацій). Особливу увагу приділено впровадженню «педагогічного тертя» (пояснення концепцій, контрастне навчання, керовані підказки) та використанню концепції інтеграції ШІ у проєктну роботу (PAIIF). У висновках сформульовано рекомендації щодо перебудови навчальних програм, раннього проєктного навчання та оцінювання, що враховує «розрив у поясненні» між складністю згенерованого коду та реальним концептуальним розумінням студента.