Проблема вивчення комунікативно-мовленнєвих умінь у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Актуальність теми зумовлена стійкою тенденцією до зростання кількості дітей із системними порушеннями мовлення та оновленими вимогами Державного стандарту дошкільної освіти (2025), який визначає формування комунікативно-мовленнєвої компетентності одним із пріоритетних завдань дошкільної освіти.

На основі аналізу наукових праць вітчизняних дослідників розглянуто сутність понять «комунікативно-мовленнєві уміння» і «комунікативно-мовленнєва діяльність», схарактеризовано структуру комунікативних умінь (інформаційно-комунікативний, регуляторно-комунікативний та афективно-комунікативний блоки), виокремлено етапи становлення мовлення як засобу спілкування.

Охарактеризовано специфіку загального недорозвитку мовлення та його рівні, проаналізовано типові труднощі, з якими стикаються діти із ЗНМ у комунікативній взаємодії: знижена мовленнєва ініціативність, бідність активного словника, порушення зв'язного мовлення, труднощі у розумінні та продукуванні граматичних структур, несформованість афективно-комунікативного компонента. Запропоновано авторську структурно-функціональну модель комунікативно-мовленнєвих умінь у дітей із ЗНМ, що охоплює мотиваційно-потребнісний, операційно-мовленнєвий та регулятивно-контрольний рівні.

Проаналізовано підходи до діагностики комунікативного компонента мовленнєвої діяльності, окреслено проблему відсутності уніфікованого інструментарію для його комплексного оцінювання. Узагальнено ефективні методи й прийоми корекційно-розвивальної роботи, спрямовані на розвиток усіх складових комунікативної діяльності, зокрема ігрові, мовленнєві, інтерактивні та наочно-моделювальні технології.

Систематизовано практичні рекомендації щодо корекційно-розвивальної роботи із застосуванням рольових ігор, мнемотехніки, СМАРТ-технологій і кооперативного навчання.

Зроблено висновок про необхідність комплексного та індивідуалізованого підходу до формування комунікативно-мовленнєвих умінь у дітей із ЗНМ. Наголошено на важливості поєднання логопедичної, педагогічної та сімейної підтримки в умовах інклюзивної освіти.