Асмаковський Є. В.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7134-0545, Яковенко О. І.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1417-6042
(2026)
Фіторемедіаційні властивості деревних видів рослин у складі полезахисних лісосмуг Чернігівської області.
Український журнал природничих наук. № 17.
С. 7–20.
ISSN 2786-6335.
DOI: 10.32782/naturaljournal.17.2026.1.
3.pdf
Завантажити (1MB) | Preview
Анотація
Повномасштабні бойові дії на території України спричинили формування нових осеред ків техногенного забруднення та посилили міграцію важких металів у ґрунтах. Найбільші їх концентрації відзначаються вздовж транспортних коридорів та прилеглих до них полезахис- них лісосмуг. Відновлення ґрунтів у післявоєнний період у межах процесів ремедіації потребуватиме, зокрема, науково-обґрунтованого добору деревних видів, здатних зменшувати біодоступність і мобільність токсичних елементів, підтримувати ґрунтотворні процеси та забезпечувати стабільність суміжних із лісосмугами агроланд шафтів. Мета роботи – узагальнити видовий склад деревних видів, зафіксованих у складі деревостанів полезахисних лісосмуг Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся, оцінити толерантність видів до важких металів, розкрити особливості їх акумуляції та основні механізми фіторемедіації. Дослідження має оглядово-аналітичний характер і ґрунтується на результатах польових досліджень 2019–2025 рр. у межах Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся. Оцінювання видів здатних до фіторемедіації виконано шляхом порівняльного узагальнення нау кових публікацій іноземних та вітчизняних авторів. Встановлено, що у складі деревного ярусу полезахисних лісосмуг регіону досліджень присутні: Quercus robur L., Tilia cordata Mill., види роду Acer L. та Ulmus L., Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Betula pendula Roth, види род у Populus L. та Salix L., Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Pinus sylvestris L.,локально – Carpinus betulus L. і поодиноко Picea abies (L.) H.Karst. та представники родини Rosaceae. Встановлено, що для більшості розглянутих видів домінуючим є механізм фітостабілізації із локалізацією важких металів у коренях і корі, тоді як види роду Salix і Populus демонструють підвищений потенціал до фітоекстракції за рахунок швидкого набору біомаси та підвищеної здатності до транслокації забруднювачів у надземну біомасу. Встановлено здатність Alnus glutinosa, Robinia pseudoacacia до фітостимуляції за рахунок симбіотичних зв’язків з азотфіксувальними мікроорганізмами. Встановлено, що найбільший впли в на відновлення ґрунтів Лівобережного Полісся будуть становити змішані насадження лісосмуг регіону, які поєднують у собі механізми фітостабілізації, фітоекстракції та фітостимуляції.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | L Освіта > L Освіта (Загальне) |
| Користувач: | Аліна Ковальчук |
| Дата подачі: | 01 Черв 2026 13:37 |
| Оновлення: | 01 Черв 2026 13:37 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/48074 |
| ДСТУ 8302:2015: | Асмаковський Є. В., Яковенко О. І. Фіторемедіаційні властивості деревних видів рослин у складі полезахисних лісосмуг Чернігівської області. Український журнал природничих наук. 2026. № 17. С. 7–20. DOI: 10.32782/naturaljournal.17.2026.1. |


