Електронна бібліотека Житомирського державного університету

Гніздування горлиці садової (Streptopelia decaocto) як прояв еволюційно зумовлених адаптацій до урбанізованого середовища

Мороз Л. М.ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2007-5443, Сорокіна С. І.ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8155-001X, Соболенко Л. Ю.ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1196-4772 (2026) Гніздування горлиці садової (Streptopelia decaocto) як прояв еволюційно зумовлених адаптацій до урбанізованого середовища. Український журнал природничих наук. № 17. С. 21–28. ISSN 2786-6335. DOI: 10.32782/naturaljournal.17.2026.2.

[thumbnail of 4.pdf]
Preview
Текст
4.pdf

Завантажити (318kB) | Preview

Анотація

У статті представлено результати багаторічного комплексного моніторингу популяційних та репродуктивних параметрів горлиці садової (Streptopelia decaocto) в умовах урболандшафтів Центрального Лісостепу України. Дослідження, що охоплює період 2015–2025 рр., базується на детальному аналізі 77 випадків гніздування в межах дендропарків «Софіївка» та «Олександрія», міських скверів м. Умань, Черкаси, Монастирище, а також приміських лісових масивів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю актуалізації даних про екологію виду в умовах інтенсивних техногенних трансформацій міських екосистем протягом останнього десятиліття. Встановлено, що гніздова щільність виду суттєво детермінується типом антропогенного ландшафту та рівнем мозаїчності біотопів. У великих паркових масивах зафіксовано щільність 0,11–0,37 ос./га, тоді як у малогабаритних міських скверах цей показник зростає до 1,8–5,0 ос./га. Виявлено стратегію вертикальної диференціації гніздування як механізм мінімізації фактора занепокоєння: у скверах із високим пішохідним трафіком 75,86 % гнізд зосереджені у верхньому ярусі (6–8 м), тоді як у великих парках переважає висота 4–5 м. Також проаналізовано просторову архітектоніку гніздування: у скверах спостерігається чітке зміщення гнізд у середню частину бічних гілок (72,41 %), що свідчить про адаптивну гнучкість виду. Розраховано інтегральні показники успішності гніздування, які в дендропарках становлять 66,66 ± 5,56 %, а в скверах – 62,96 ± 2,42 %. Середня величина кладки становить 1,85–1,93 яєць. Визначено ключові елімінуючі фактори, серед яких провідну роль відіграє хижацтво з боку вивірки звичайної (Sciurus vulgaris), воронових птахів та бродячих котів, що спричиняє деструкцію до 30,76 % гнізд у скверах. Доведено, що стабільність локальних популяцій забезпечується високим репродуктивним потенціалом, що дозволяє виду успішно компенсувати деструктивний вплив хижаків та антропогенний тиск, підтверджуючи статус S. decaocto як успішного облігатного синантропа

Тип ресурсу: Стаття
Класифікатор: L Освіта > L Освіта (Загальне)
Користувач: Аліна Ковальчук
Дата подачі: 01 Черв 2026 13:43
Оновлення: 01 Черв 2026 13:43
URI: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/48077
ДСТУ 8302:2015: Мороз Л. М., Сорокіна С. І., Соболенко Л. Ю. Гніздування горлиці садової (Streptopelia decaocto) як прояв еволюційно зумовлених адаптацій до урбанізованого середовища. Український журнал природничих наук. 2026. № 17. С. 21–28. DOI: 10.32782/naturaljournal.17.2026.2.

Дії ​​(потрібно ввійти)

Оглянути опис ресурсу
Оглянути опис ресурсу