Особливості розвитку пшениці озимої на початкових етапах онтогенезу за внесення мінеральних добрив

У статті узагальнено результати трирічних польових досліджень 2024 –2026 рр., спрямованих на вивчення впливу різних варіантів мінерального живлення на формування морфометричних показників і збереженість рослин пшениці озимої на початкових етапах органогенезу. Дослідження проведено з урахуванням внесення мінеральних добрив у різних нормах 60, 90 та 100 кг/га, під час сівби, що дозволило оцінити їх вплив на розвиток кореневої системи, надземної маси та інтенсивність кущення рослин. Встановлено, що застосування мінеральних добрив істотно впливало на формування кореневої системи пшениці озимої. За внесення суперфосфату довжина коренів у середньому становила 6,1 та 6,6 см, карбаміду 6,3 і 6,73 см, діамофоски 6,43 та 6,67 см, що перевищувало контрольний варіант без удобрення на 1,8 см. Простежувалася чітка тенденція до зростання показників із підвищенням норми добрив, де приріст довжини коренів складав у середньому від 0,2 до 0,5 см. Максимальні значення 7,3 см зафіксовано у 2025–2026 рр. за внесення карбаміду та діамофоски у нормі 100 кг/га, що свідчить про активізацію ростових процесів і покращення умов мінерального живлення. Аналіз морфометричних показників надземної частини рослин показав, що довжина рослин також залежала від виду добрива та року дослідження. Найвищі значення у 2024 році відмічено за внесення діамофоски 18,7 см, у 2025 році за внесення суперфосфату 18,5 см, тоді як у 2026 році спостерігалося певне зниження показників, що зумовлено впливом гідротермічних умов. У контрольному варіанті довжина рослин залишалася нижчою або нестабільною, що підтверджує визначальну роль мінерального живлення у формуванні вегетативної маси.