Яценко В. В.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2989-0564, Горбенко В. С.
ORCID: https://orcid.org/0009-0006-2434-7094
(2026)
Формування структури врожаю та продуктивності сої за різних систем обробітку ґрунту в умовах Правобережного Лісостепу України.
Український журнал природничих наук. № 17.
С. 240–250.
ISSN 2786-6335.
DOI: 10.32782/naturaljournal.17.2026.24.
26.pdf
Завантажити (535kB) | Preview
Анотація
У статті наведено результати досліджень впливу різних систем обробітку ґрунту на формування індивідуальної продуктивності рослин, фракційного складу насіння та біохімічних показників зерна сої в умовах Правобережного Лісостепу України. Метою дослідження було оцінити ефективність традиційної, мінімізованої (mini-till) та смугової (strip-till) систем обробітку ґрунту під час вирощування середньостиглих сортів сої ЕС Ментор і Паллада в умовах сучасних кліматичних змін. Польові досліди проводили у 2024–2025 роках на ясно-сірому лісовому ґрунті важкосуглинкового гранулометричного складу за схемою розщеплених ділянок у чотирикратній повторності. У дослідженні оцінювали показники індивідуальної продуктивності рослин, масу 1000 насінин, натуру насіння, фракційний склад насіння, вміст білка та олії, а також умовний вихід основних біохімічних компонентів. Встановлено, що формування продуктивності сої та якості зерна визначалося комплексною взаємодією сортових особливостей і систем обробітку ґрунту. Сорт Паллада характеризувався більшою кількістю бобів і насінин на рослині, тоді як сорт ЕС Ментор формував крупніше й щільніше насіння з підвищеним вмістом білка. Традиційна система обробітку забезпечила найвищі значення загальної кількості насіння, натури зерна та умовного збору білка й олії. Водночас застосування mini-till і strip-till не спричинило істотного зниження індивідуальної продуктивності рослин і дозволило зберегти основні показники якості в межах середньої статистичної варіабельності. Аналіз фракційного складу насіння показав, що за традиційного обробітку ґрунту формувалася найбільша частка товарного, повноцінного насіння, тоді як мінімізовані технології супроводжувалися збільшенням частки дрібних фракцій, особливо за системи strip-till. Вміст білка й олії у насінні переважно визначався генотипом, тоді як їх умовний вихід залежав від загального рівня продуктивності. Отримані результати свідчать про доцільність поєднання адаптованих сортів сої з ресурсозберігаючими системами обробітку ґрунту для підвищення стабільності виробництва, збереження родючості ґрунтів і забезпечення високої якості продукції в умовах змін клімату.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | L Освіта > L Освіта (Загальне) |
| Користувач: | Аліна Ковальчук |
| Дата подачі: | 01 Черв 2026 15:04 |
| Оновлення: | 01 Черв 2026 15:04 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/48098 |
| ДСТУ 8302:2015: | Яценко В. В., Горбенко В. С. Формування структури врожаю та продуктивності сої за різних систем обробітку ґрунту в умовах Правобережного Лісостепу України. Український журнал природничих наук. 2026. № 17. С. 240–250. DOI: 10.32782/naturaljournal.17.2026.24. |


