Використання цифрових платформ у навчальному процесі для персоналізації освіти в українських школах

Метою статті є комплексне дослідження особливостей використання цифрових платформ в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти України та обґрунтування їх ролі в забезпеченні індивідуалізації навчання учнів. У роботі зосереджено увагу на сучасних тенденціях розвитку освітнього середовища, зумовлених цифровізацією, а також на трансформації підходів до організації навчальної діяльності в умовах динамічних суспільних змін. Для досягнення поставленої мети застосовано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема: аналіз і синтез – для узагальнення наукових підходів до визначення сутності індивідуалізованого навчання; порівняльний метод – для зіставлення функціональних можливостей різних освітніх сервісів; системний підхід – для визначення місця цифрових рішень у структурі освітнього процесу; а також елементи емпіричного аналізу щодо практик їх використання в українських школах.

У результаті дослідження встановлено, що впровадження цифрових платформ сприяє підвищенню гнучкості освітнього процесу, розширенню можливостей адаптації навчального контенту до індивідуальних потреб учнів, а також посиленню зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу. Виявлено, що найбільш ефективними є ті інструменти, які поєднують функції моніторингу навчальних досягнень, автоматизованого оцінювання та інтерактивної взаємодії. Водночас окреслено низку проблем, серед яких: нерівний доступ до технічних ресурсів, недостатній рівень цифрової компетентності педагогів, а також відсутність уніфікованих підходів до інтеграції таких рішень у навчальні програми.

Обґрунтовано, що індивідуалізація навчання на основі цифрових платформ дозволяє підвищити мотивацію здобувачів освіти, сприяє розвитку їх самостійності та формуванню навичок саморегульованого навчання. Запропоновано узагальнену модель використання цифрових інструментів в освітньому процесі, яка передбачає поетапне впровадження, методичний супровід та постійний моніторинг результативності. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації підходів до використання цифрових освітніх рішень як інструменту індивідуалізації навчання в умовах української школи.