Лінгводидактичні підходи до розвитку критичного мислення в здобувачів мовної освіти

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією сучасної мовної освіти, посиленням ролі цифрової комунікації та зростанням потреби у формуванні здатності здобувачів освіти до критичного аналізу інформації, аргументованої взаємодії та самостійного прийняття комунікативних рішень. В умовах інформаційного перевантаження й активного поширення цифрового контенту традиційні репродуктивні моделі гуманітарної підготовки виявляються недостатніми для розвитку аналітичних, рефлексивних і дискурсивних умінь, що актуалізує необхідність переосмислення лінгводидактичних засад мовної освіти. Метою статті визначено обґрунтування сучасних лінгводидактичних підходів до формування критичного мислення здобувачів мовної освіти в умовах трансформації освітнього середовища та цифровізації комунікативних практик. Методи дослідженняґрунтуються на використанні теоретичного узагальнення, аналізу й синтезу наукових джерел, структурно-функціонального підходу, логіко-аналітичного моделювання та порівняльного аналізу для визначення особливостей інтеграції технологій розвитку критичного мислення в процес гумантітарної підготовки. У результаті дослідження проаналізовано сутність критичного мислення як функціонального компонента сучасної мовної компетентності та визначено його роль у розвитку аналітичних, комунікативних і рефлексивних умінь здобувачів освіти. Досліджено вплив сучасних лінгводидактичних підходів на формування здатності до аргументованої комунікації, інтерпретації інформації та критичного оцінювання змісту повідомлень. Обґрунтовано доцільність використання дебатних технологій, кейс-методів, технологій критичного читання, проєктного навчання та цифрово-інтерактивних інструментів у процесі розвитку критичного мислення. Виявлено ключові наукові та практичні проблеми, серед яких домінування репродуктивних моделей навчання, фрагментарність інтеграції аналітичних технологій, недостатня готовність здобувачів освіти до аргументованої мовленнєвої взаємодії та обмежена адаптація навчально-методичного забезпечення до сучасного цифрового середовища. У висновках доведено, що ефективність розвитку критичного мислення в здобувачів мовної освіти забезпечується за умов системної інтеграції лінгводидактичних, дискурсивних, проблемно-орієнтованих і цифрово-інтерактивних підходів у процес гуманітарної підготовки. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням адаптивних моделей інтеграції технологій розвитку критичного мислення та оцінюванням ефективності цифрових інструментів у сучасній мовній освіті.