Ідеологічна мобілізація населення в радянсько-польському прикордонні: інституційне розгортання МОДР на Волині-Житомирщині як політичного інструменту (перша половина 1920-х рр.)

Метою статті є вивчення діяльності центрів Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОДБ) як інструменту ідеологічної мобілізації населення Волинсько-Житомирської області у першій половині 1920-х років, а також виявлення їхньої ролі в умовах радянсько-польського прикордоння. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, об'єктивності та системності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез) та спеціальні історичні методи (історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний). Джерельну базу складають матеріали періодичних видань, опрацьовані за допомогою методів джерелознавства, текстології та дискурсивного аналізу, що дозволило виявити особливості репрезентації діяльності організації та її ідеологічних функцій. Наукова новизна полягає у всебічному аналізі діяльності осередків МОДБ у прикордонному регіоні та виявленні їхньої ролі як інструменту ідеологічної мобілізації та радянізації. Вперше на основі періодичних джерел встановлено особливості формування публічного іміджу організації, зокрема наявність агресивних та радикальних наративів і політизоване представлення польського революційного руху. Висновки . Діяльність осередків IOAR у регіоні поєднувала допомогу членам лівих організацій та ідеологічні функції, сприяючи інтеграції населення в радянську систему. Умови прикордонного регіону призвели до формування конфронтаційного дискурсу щодо «польської» та «радянської» Волині. Пропаганда активно використовувала наративи про «білий терор», образ Червоної Армії як карального та визвольного інструменту, політизовані інтерпретації польського революційного руху.