Інституційно-правові трансформації української науки під впливом євроінтеграційних процесів на сучасному етапі

Метою статті є огляд інституційних та правових трансформацій наукової системи, які систематично впроваджувалися під впливом євроінтеграційної траєкторії Української держави.

Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів (джерелознавства, систематизації, узагальнення, структурно-функціонального, історико-генетичного підходів), які дозволяють комплексно розглянути особливості розвитку української науки з урахуванням низки зовнішніх факторів та оцінити перспективи сучасних тенденцій у рамках її історичної динаміки. Наукова новизна полягає у демонстрації взаємозв'язку між тенденціями євроінтеграції та інституційно-правовим розвитком наукового сектору через впровадження державою ключових європейських стандартів, що регулюють функціонування дослідницького сектору.

Висновки . Дослідження показало, що процес інтеграції українського дослідницького середовища в європейський науковий простір супроводжувався поступовим реформуванням галузі. Найбільш помітні зміни відбулися у сферах удосконалення управління науковими процесами, регулювання академічної доброчесності, впровадження європейських критеріїв у сфері оцінки наукової діяльності вчених, активізації реалізації політики відкритої науки та залучення вітчизняних вчених до міжнародних та європейських наукових проектів і програм.