Структурно-функціональна модель формування діагностичної та прогностичної компетентностей у майбутніх вчителів-логопедів в умовах магістратури

В статті представлено теоретичне обґрунтування структурно-функціональної моделі діагностичної та прогностичної компетентності майбутнього вчителя-логопеда в умовах магістратури. Наголошено на важливості формування даних компетентності у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Виділено основні структурні блоки моделі (цільовий, методологічний, блок організаційно-педагогічних умов, змістово-процесуальний, результативний). Здійснено опис кожного з них. В процесі теоретичного обґрунтування цільового блоку моделі виокремлено такі складові: цільове замовлення, мету, завдання формування діагностичної та прогностичної компетентності.

В методологічний блок моделі включено такі компоненти: основні підходи щодо організації освітнього процесу з метою формування діагностичної та прогностичної компетентності (системний, компетентісний, діяльнісний, особистісно-орієнтований), основні принципи (науковості, системності і послідовності, доступності, забезпечення органічної єдності теоретичної і практичної підготовки фахівців вищої кваліфікації, свідомості і активності, поєднання конкретного і абстрактного у навчальному процесі вищої школи (принцип наочності), міцності засвоєння знань, умінь і навичок, розвитку розумових сил студентів), методи та засоби навчання у підготовці майбутніх вчителів-логопедів до здійснення діагностичної та прогностичної роботи, що обумовлює реалізацію даної моделі на практиці. Визначено блок організаційно-педагогічних умов формування діагностичної та прогностичної компетентностей шляхом аналізу освітньої документації ЗВО.

Виокремлено результативний блок, спрямований на оцінку результату сформованості діагностичної та прогностичної компетентності в майбутніх вчителів-логопедів в умовах магістратури, в якому окреслено такі структурні компоненти (когнітивний, операційний, мотиваційний, рефлексивний) критерії (мотиваційно-ціннісний; когнітивний; операційно-діяльнісний; рефлексивно-оцінний) та рівні сформованості (низький, середній, достатній, високий).