Вплив емоційного фактора на пізнавальну активність здобувачів вищої освіти у процесі вивчення педагогічних освітніх компонент

У статті проаналізовано поняття діяльності: пізнавальна діяльність, активність, пізнавальна активність, активізація пізнавальної діяльності, стимулювання пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти, педагогіка, педагогіка вищої школи.

Охарактеризовано сутність понять «емоції», «пізнавальні мотиви», їх взаємозв’язок в освітньому процесі. Світ емоцій пронизує всі аспекти педагогічного життя. У феноменальному плані «емоції» являють собою упереджене ставлення. Основою виникнення емоційних станів людини є її потреби та мотиви. Їх задоволення передбачає постановку цілей, розв’язання конкретних завдань. Емоції можуть бути позитивними, якщо вони співзвучні із задоволенням, радістю, інтересом, і негативними, якщо виражають незадоволення, горе, страх, сум, тривогу тощо.

Потреби і мотиви, з одного боку, і особливості ситуацій, з іншого, сигналять суб’єктові про можливість чи неможливість задоволення його потреби у наявній ситуації та викликатимуть у здобувачів чи викладача різні емоційні стани. Висвітлено досвід застосування прийомів стимулювання позитивних емоцій у процесі вивчення освітньої компоненти «педагогіка» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти і «педагогіка вищої школи» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Розкрито сутність методів і прийомів стимулювання активної пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти у процесі вивчення цих освітніх компонент: ситуації успіху, новизни, опори на життєвий досвід, дидактичної гри, дискусії, кейс-методу, портфоліо, проблемних ситуацій та ін., що застосовуються на практичних заняттях з означених дисциплін. Визначено основні напрями наступності у викладанні педагогічних дисциплін здобувачам першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.