Філософсько-методологічні засади інтеграції штучного інтелекту в освітні дослідження

Мета. Метою роботи є розроблення філософсько-методологічних засад інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в освітні дослідження, що включає: обґрунтування філософських основ інтеграції ШІ в дослідницький процес; обґрунтування терміносистеми; виокремлення методологічних принципів, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках; обґрунтування ролі ШІ як аналітичного партнера дослідника.

Методи. У дослідженні було використано систему методів, що зумовлена поставленою метою: аналіз попередніх фундаментальних праць філософії та методології наукових досліджень та наукових досліджень інтеграції ШІ в освіту та наукові дослідження; філософсько‑онтологічний, концептуальний та герменевтичний аналіз, поняттєво-категоріальний аналіз, контент-аналіз, систематизацію, концептуалізацію та класифікацію, методологічний аналіз, а також індуктивний, дедуктивний, лінгвістичний та когнітивно-понятійний метод.

Результати. У процесі дослідження висвітлено філософські основи інтеграції ШІ в дослідницький процес, що включають такі концепції та теорії: теорія пізнання (епістемологія), концепції про природу буття, соціальної філософії, етичні теорії (теорія морального обов’язку, етика чеснот), теорія прийняття технологій в освіті, феноменологія та теорії ШІ й загального ШІ, а також теоретичні підходи до академічної доброчесності.

Інтеграція ШІ в освітні дослідження будується на принципах етичності та академічної доброчесності, людського контролю (людиноцентричності), конфіденційності та безпеки даних, уникнення алгоритмічної упередженості, підзвітності та прозорості.

Спираючись на комплексний аналіз наукових джерел, нормативних документів, міжнародних стандартів та сучасних дослідницьких публікацій, що описують інтеграцію ШІ в освіту, у роботі було сформовано терміносистему інтеграції ШІ в освітні дослідження. Вона містить інтегральне поняття (“Інтеграція ШІ в дослідницький процес”), базові поняття, та поняття, розміщені за 3-ма категоріями на ті, що описують механізми забезпечення доказовості та верифікації результатів, отриманих за допомогою ШІ; що описують оцінювання ефективності використання різних, інструментів ШІ на різних етапах дослідження; що представляють процедуру поетапної інтеграції ШІ на різних рівнях наукової діяльності. Визначено методологічні підходи, що забезпечують операціоналізацію терміносистеми в дослідницькій практиці (системний, синергетичний, феноменологічний, особистісний, цілісний), та методологічні принципи, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках (об'єктивності, детермінізму, розвитку, єдності теорії, експерименту і практики, інформативності, когнітивний). Обґрунтовано роль ШІ як аналітичного партнера дослідника, здатного підсилювати когнітивні процеси та аналітику, зберігаючи провідну роль людини в прийнятті рішень.

Висновки. Філософсько-методологічні засади інтеграції ШІ в освітні дослідження ґрунтуються на поєднанні фундаментальних філософських категорій (концепції, теорії, підходи), принципах інтеграції ШІ в освітні дослідження та сучасних методологічних підходах та принципах, забезпечуючи цілісний підхід, етичне, доказове та концептуально виважене використання ШІ в науковому пізнанні.