Особливості когнітивних викривлень осіб старшого підліткового віку у різних умовах інформаційної невизначеності

Стаття присвячена вивченню когнітивних викривлень підлітків, що виникають у різних умовах інформаційної невизначеності. Підлітки щодня стикаються з дезінформацією та суперечливими повідомленнями, однак питання про те, як саме тип інформаційної ситуації впливає на помилки мислення, залишається мало дослідженим. Мета пілотного дослідження – встановити, які когнітивні викривлення притаманні підліткам залежно від типу інформаційної невизначеності – інформаційного розриву, інформаційної суперечності та інформаційного плато. Дослідження проводилось за допомогою «Методики текстуальних розривів», розробленої О. Мазяром. Судження, які продукували підлітки у різному форматі інформаційної невизначеності, оцінювались за шістьма показниками когнітивних викривлень: атрибутивна помилка, упередження підтвердження, упередження узгодженості, когнітивне спрощення, негативне упередження та наративність. Шкала оцінювання – від 0 до 3 балів. Вибірку склали 11 старших підлітків. Для статистичного аналізу результатів дослідження використовувались критерій Фрідмана та критерій Вілкоксона з поправкою Бонфероні. Відмінності між умовами інформаційної невизначеності виявились статистично значущими за всіма показниками. Найбільше когнітивних викривлень зафіксовано в умовах інформаційного розриву (M = 1,27). У цьому випадку домінують атрибутивна помилка й упередження підтвердження. В умовах інформаційної суперечності (M = 0,97) підлітки передусім усувають суперечність та спрощують ситуацію. Умова інформаційного плато дає найнижчий загальний рівень когнітивних викривлень (M = 0,83), проте зберігає наративну тенденцію. Отже, різні типи інформаційної невизначеності не просто підвищують або знижують рівень когнітивних викривлень, а змінюють їхню структуру.