Психологічні чинники феномену дорослішання у період emerging adulthood

Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену emerging adulthood – проміжної дорослості – як самостійного, повноцінного етапу розвитку особистості у віці 18–29 років, що має власну феноменологію, психологічні завдання та специфічні ризики. На основі концепції Арнетта та сучасних міжнародних емпіричних досліджень розглядаються ключові характеристики цього періоду: інтенсивний пошук ідентичності, нестабільність, зосередженість на собі як необхідна умова формування автономії, відчуття «між» і широке бачення можливостей. Показано, що традиційні соціально-демографічні маркери дорослості поступаються місцем суб’єктивному відчуттю зрілості, в основі якого лежить прийняття відповідальності за власні рішення, розвиток незалежності та готовність до стабільних стосунків. Окремо проаналізовано динаміку статусів ідентичності: зобов’язання й усвідомлені вибори корелюють зі зниженням тривожності і вищою самооцінкою, тоді як нав’язливе повторення без просування (ruminative exploration) є предиктором психологічного дистресу. Розглянуто роль сенсу життя як ключового опосередковуючого фактору між пошуком ідентичності та психічним здоров’ям: присутність сенсу пом’якшує негативні наслідки невизначеності, тоді як його відсутність посилює стрес і незадоволеність. Результати розміщено в українському контексті воєнної та соціальної нестабільності, яка радикально трансформує траєкторії дорослішання й посилює вразливість молоді з нестійкими статусами ідентичності. Обґрунтовано необхідність психосоціальних інтервенцій, зорієнтованих не лише на емоційне регулювання, а й на розвиток суб’єктності, рефлексію цінностей і цілеспрямоване формування сенсу.