Інтерактивні методи навчання іноземних мов як чинник формування дискурсивної компетентності старшокласників у контексті сучасних освітніх трансформацій

Стаття розглядає інтерактивні методи навчання іноземних мов як чинник формування дискурсивної компетентності старшокласників у контексті сучасних освітніх трансформацій та концепції Нової української школи. Авторки аналізують роль викладача як суб’єкта педагогічного проєктування, диференціацію інтерактивних технологій на неімітаційні (бесіди, дискусії) та імітаційні (аналіз ситуацій, рольові ігри, проєктна діяльність). Підкреслено принципи реалізації (створення тематичних глосаріїв, аналіз професійних ситуацій, візуальний контакт, внутрішньогрупова взаємодія) та поетапний процес становлення дискурсивних умінь (репрезентативно-підготовчий, репродуктивно-конструктивний, продуктивний). Визначено типові труднощі старшокласників (обмеженість словникового запасу, одноманітність конструкцій, страх публічних виступів) та критерії відбору вправ (вмотивованість, комунікативна спрямованість, інтерактивність, рефлексивність). Висновок: інтерактивний підхід є педагогічно доцільним і ефективним, оскільки забезпечує практичну спрямованість навчання, розвиток критичного мислення, комунікативних умінь та внутрішньої мотивації.