Інтеграція народних ремесел у зміст навчальної дисципліни «Декоративно-прикладне мистецтво»

У статті розглянуто питання вивчення та відродження народних ремесел, шляхи їхнього розвитку в сучасних умовах. Досліджено проблему інтеграції народних ремесел у зміст освітньої компоненти «Декоративно-прикладне мистецтво» у закладах вищої освіти. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження та відродження традиційної етнокультурної спадщини в умовах глобалізаційних процесів, а також підвищенням ролі національних художніх практик у професійній підготовці майбутніх учителів технологій.

На основі аналізу наукових джерел охарактеризовано сутність народних ремесел як культурного, соціально-економічного та педагогічного феномену, що поєднує традиції, художню творчість і практичну діяльність.

Охарактеризовано значення ремісничих практик у формуванні творчих здібностей, естетичного мислення та національної ідентичності здобувачів вищої освіти. Розкрито історичні передумови розвитку народних ремесел в Україні, зокрема їх регіональні особливості, гендерний розподіл праці та трансформацію в умовах суспільних змін. Відображено основні види народних ремесел України, а саме: вишивка, кераміка (гончарство), лозоплетіння, соломоплетіння, писанкарство, петриківський розпис, різьблення по дереву, батик, берестяні вироби, декоративний розпис тощо.

Обґрунтовано доцільність інтеграції традиційних ремесел у сучасний освітній процес через поєднання теоретичного навчання з практичною діяльністю, участю у майстер-класах, творчих проектах, виставках та ін. Представлено зміст, структуру та основні напрями реалізації освітньої компоненти «Декоративно-прикладне мистецтво», спрямованої на опанування здобувачами освіти різними техніками художньої обробки матеріалів та розвиток їхнього творчого потенціалу. Доведено, що інтеграція народних ремесел в освітній процес сприяє формуванню професійних компетентностей майбутніх педагогів, активізації їх творчої діяльності та забезпечує збереження культурної спадщини.