Поведінкові та економічні чинники ефективності програм профілактики ВІЛ-інфекції в системі громадського здоров’я

У статті проаналізовано поведінкові та економічні чинники ефективності програм профілактики ВІЛ-інфекції в Україні у 2021–2025 роках. Встановлено, що ключовими перешкодами для раннього виявлення ВІЛ залишаються когнітивні фактори (надання переваги поточному комфорту, страх стигматизації) та наслідки війни (обмежений доступ до діагностики, міграція, руйнування інфраструктури). Кількість зареєстрованих нових випадків ВІЛ зменшилася з 15 360 у 2021 р. до 8 024 у 2025 р., однак це пов’язано не зі згасанням епідемії, а зі складнощами доступу до тестування. Основним шляхом передачі залишається гетеросексуальний статевий контакт (понад 70%). Економічний аналіз показує доцільність інвестицій у профілактику та раннє виявлення порівняно з витратами на лікування пізніх стадій. Фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету (близько 11,76 млрд грн у 2025 р. на ліки та тести), програм PEPFAR (118,5 млн дол. США) та Глобального фонду (165 млн дол.). Зроблено висновок про необхідність інтеграції поведінкових інтервенцій та економічних стратегій, адаптації програм до умов війни та посилення фокусу на профілактиці статевого шляху передачі.