Лінгвокультурологічні особливості жанру епічного фентезі

У сучасній літературознавчій та лінгвістичній практиці значна увага приділяється жанру фентезі, що поєднує міфологічні та культурні елементи у межах вторинного художнього світу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням популярності епічного фентезі та потребою глибшого розуміння його лінгвокультурологічних особливостей, що формують художній простір твору, включно з символічними й історичними алюзіями, соціокультурними маркерами. Метою статті є визначення мовних і культурних засобів, що забезпечують репрезентацію культурних кодів і символів у творах епічного фентезі, та аналіз їх ролі у побудові вторинного світу та його художньої логіки. У роботі здійснено розподіл фентезі на епічне, героїчне, темне, міське, історичне, роментезі, гумористичне та затишне, що дозволяє систематизувати художні моделі та з’ясувати специфіку лінгвокультурологічних маркерів. Основні результати демонструють, що текст епічного фентезі насичений топонімами, антропонімами, історичними алюзіями, стилізацією мовлення персонажів, культурними концептами та символічними образами, які формують цілісну модель вигаданого світу. Висновки підкреслюють значущість аналізу лінгвокультурологічних маркерів для розуміння художнього світу фентезі, особливо при відтворенні культурної та символічної складової тексту. Дослідження ілюструє, що лінгвокультурологічні маркери виконують не лише номінативну, але й світотворчу функцію, оскільки вони структурують уявний простір, окреслюють межі культурних спільнот та формують історичну пам’ять вигаданого світу, активізують уяву читача та сприяють глибинній інтеракції з текстом. Аналіз таких елементів дозволяє чітко простежити взаємодію мови, культури й авторської поетики, а також визначити механізми, за допомогою яких читач інтерпретує художню реальність епічного фентезі. Окрему увагу приділено ролі власних назв, культурних реалій і стилізованих мовних форм у формуванні ефекту глибини та правдоподібності вигаданого світу. Ці фактори посилюють культурну виразність тексту, його інтерпретаційний потенціал та можливості міжкультурної комунікації.