Підготовка майбутнього вчителя хімії до подолання навчальних втрат в площині експериментальної діяльності здобувачів закладу загальної середньої освіти

Сучасні виклики в системі освіти України, спричинені пандемією та повномасштабною війною, призвели до суттєвих «освітніх втрат», що особливо критично для предметів природничого циклу. Хімія, як експериментально-сенсомоторна наука, потребує безпосередньої практичної діяльності, деградацію якої неможливо повноцінно компенсувати лише віртуальними симуляторами. Постає гостра суперечність між необхідністю реалізації вчителем хімії компенсаторного навчання та недостатньою методичною підготовкою майбутніх фахівців до діагностики й подолання таких втрат.

У статті порушено питання виявлення навчальних втрат у площині експериментальної діяльності здобувачів загальної середньої освіти та обґрунтовано шляхи підготовки майбутніх учителів хімії до їх подолання в умовах вищої школи. У роботі використано комплекс методів: аналіз наукової літератури для уточнення понять «освітні» та «навчальні» втрати; діагностичні методи (анкетування учнів 10-х класів Наукового ліцею ЖДУ імені Івана Франка, спостереження за допомогою авторських чек-листів під час виконання практичних робіт).

Дослідження підтвердило наявність глибоких навчальних втрат, що проявляються у трьох аспектах: деградація сенсомоторних навичок (невміння працювати з хімічним посудом та реактивами); когнітивні розриви (нерозуміння зв’язку між експериментальною дією та результатом); деформація поняття безпеки (ефект «ігрової безпеки» після тривалого віртуального навчання).

Визначено ефективні шляхи підготовки майбутніх учителів хімії в межах освітньої компоненти «Техніка навчального хімічного експерименту»: індивідуалізація практикуму для усунення власних прогалин здобувача закладу вищої освіти; алгоритмізація дій через використання робочих зошитів з друкованою основою; аналіз «відео-помилок» для відновлення навичок техніки безпеки; метод «мікровикладання» для перетворення спостереження на активний пізнавальний процес; інтеграція цифрових інструментів (Labster, PhET, MolView) як адаптивних тренажерів.

Сформована готовність майбутнього вчителя до діагностики та компенсації втрат дозволяє зберегти практико-орієнтований вектор хімічної освіти в складних безпекових умовах. Перспективи досліджень полягають у створенні автоматизованих систем діагностики експериментальних умінь.